Досвід роботи

                                                     Опис досвіду роботи

Тема досвіду: «Організація роботи з народознавства з дітьми дошкільного віку.

    Давно доведено, що кожна дитина від народження наділена величезним розумовим потенціалом, який за сприятливих умов ефективно розвивається і дає можливість дитині досягати великих висот у своєму розвитку. У всіх дошкільних закладах України приділяється значна увага вихованню у дітей любові до Батьківщини, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу.
     Увесь навчально-виховний процес будується на основі функціонування української мови, пропаганди українського літератур­ного мовлення, шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури, мови. У дошкільних закладах створюються українські кімнати, бабусині хатки. Малята залюбки відвідують їх. Вони одразу потрапляють у світ традицій матеріальної та ду­ховної культури нашого народу. Велика піч, що оздоблена укра­їнським декоративним розписом, є улюбленою у дітей. Звісно, пирогів у ній не спечеш і борщу не звариш, проте уявлення про перебування у селянській хаті — такій, у якій мешкали наші діди-прадіди, створює. На печі, як годиться, розкладені глиняні глечики, горщики, гарбузи. А поряд на мисни­ку,— інший керамічний посуд, що розмальований за традиціями українського декоративного розпису: тарілка, миска й полумиски, кухлі, барильця, куманці тощо.
      Мета українознавчих заходів, які я реалізую, включає в себе виховні, розвивальні і навчальні цілі, що сприяють формуванню, закріпленню і розвитку у дошкільників морально-етичних та громадських якостей: любові до рідного краю, села, міста, країни, усвідомлення себе громадянином України, прагнення бути добрим, турботливим, оберігати навколишнє середовище, шанувати народні традиції і звичаї, розуміти красу в природі, предметах побуту, праці, людських взаємин тощо.
     Працюючи з дітьми старшої групи, я намагаюсь розширити їхнє знання про сім'ю: склад, взаємини, професії. Виховую свідоме ставлення до обов'язків усіх членів сім'ї. Намагаюсь сформувати у дітей понят­тя про те, що сім'я — це найближчі і найрідніші нам люди, серед яких ми жи­вемо. Розвиваю у них цікавість до сим­волічного значення імені тата, мами, бабусі, дідуся, братика чи сестрички, свого власного.
    Знайомлю дітей із творчістю Т.Г. Шевченка зі збіркою «Кобзар», картинами, «Селянська родина», «Автопортрет» «Катерина», віршами «Зоре моя вечірняя», « Садок вишневий коло хати», «Тече вода із-за гаю» та інші.
    Також доступні за змістом, яскраві за художньою виразністю твори Василя Олександровича   Сухомлинського  виховують дошкільнят, учать жити в суспільстві, цінувати творіння людини та природи, і, найголовніше, - формувати свою життєву позицію. Казки, оповідання, легенди розвивають у дітей такі якості, як: самостійність, працелюбність, людяність, самолюбність, спостережливість, відповідальність, розсудливість, прищеплюють любов до Батьківщини. (оповідання «А що там за лісом», «Дідова колиска», збірки творів «Всі добрі люди одна сім′я» ,та «Квітка сонця»).Після прослуховування й обговорення різних творів і казок В. О. Сухомлинського діти виконують малюнки. Це допомагає розвивати у дітей уяву, увагу, різні види пам’яті. Важливо, щоб дитина могла висловити свою думку, підкреслити позитивні або негативні риси персонажів твору.    Для закріплення матеріалу, з яким діти ознайомились в групі, я запропонувала виконати вдома з батьками таке творче завдання: виконати малюнок за змістом того твору, що сподобався або запам’ятався дітям.

    На заняттях та в повсякденному житті даю знання про сімейні свята.
Розучую з дітьми нові потішки, забавлянки, колискові (для ігор з лялька­ми, малюнками), скоромовки, чистомовки, дражнилки, мирилки, жмурилки, інші зразки народної творчості та ав­торських творів для дітей.
   Поглиблюю та розширюю знання дітей про український національний одяг.
Знайомлю дітей з віночком-оберегом. Вчу впізнавати і розпізнавати квіти у віночку
Знайомлю дітей з українським виши­тим рушником-оберегом. Вчу порівнювати і розпізнавати рушники за ви­шивкою візерунків на них.
    Розширювати знання дітей про націо­нальні продукти харчування українців, страви, що побутують в Україні (борщ каша, вареники, галушки, пампушки, гречаники тощо).
Залучаю своїх вихованців до народних ігор, що дає змогу уточнити уявлення дітей про навколишній світ, розширити їхній кругозір. Виконуючи різні ролі, діти, імітують рухи тварин, птахів, малята практично застосовують здобуті знання про життя, поведінку, способи пересування цих істот.
   У ході ігор розвивається мова дітей, збагачується їхній словник, закріплюється вміння граматично правильно будувати речення, адже більшість ігор супроводжується піснями, віршами. Народні ігри мають оздоровче, освітнє, виховне значення.
Також у своїй роботі з дітьми використовую дидактичні ігри.
    У своїй практиці постійно намагаюся підвищувати свою майстерність через педагогічні видання та методичну літературу.Багато цікавого і корисного саме з проблеми організація роботи з народознавства з дітьми дошкільного віку я віднайшла в опрацьованій літературі.