Методична робота

    Засідання методичного об'єднання вихователів закладів дошкільної освіти і вчителівhttps://alexrvo.kirovedu.com/uk/news-907-4439/?fbclid=IwAR2ijtpYMh2IR3BVJ08x17IMtVujNaBktlxlj_plIhT5Tf5S7XaEpFlw-ck 

Дошкільне засідання методичного об'єднання 

https://www.facebook.com/osvitaalex/photos/ms.c.eJw1zMENADEIA8GOTkBsDP03dlIIz9FabrdCkgFIHV~_Po92B9Oc6tyees24Hdz~;muueP~_ydS5W7by~_ZPux9TPzdxHTo~-.bps.a.910846439114470/910846552447792/?type=3&theater    

 Районне методоб'єднання для вихователів, практичних психологів, вчителів-логопедів на базі дошкільного закладу№ 6

 http://dz-svitlyachok.klasna.com/uk/news-70-5400/                              

                                            Заняття  "Як хліб на стіл прийшов" 

 Мета: познайомити дітей з працею хліборобів. Закріпити знання дітей про те, що хліб цінний харчовий продукт, без якого не можуть обходитися люди.

Ввести в словник і активізувати в мові слова: хлібороб, комбайн, сівалка, пекарня, млин, елеватор.Виховувати у дітей пошану до хліба, до праці людей тих, що його вирощують.

Матеріал:  колоски пшениці,  серія картинок "Як хліб на стіл прийшов"

        

                                              Заняття з навчання грамоти 

             Ознайомити дітей із літературою С, її алфавітною назвою, звуками [с] і [с'].

Мета: ознайомити дітей із новою літерою С, її алфавітною назвою, звуками [с] i [сꞌ]закріплювати знання про наголос; продемонcтрувати, що в різних словах наголошуються різні склади; учити виділяти наголос, визначати його місце в слові; виконувати звуковий аналіз слів; вправляти у злитому читанні відкритих та закритих складів; розвивати інтерес до занять із грамоти; виховувати самостійність.

   

      

                                                                                                                  

       Заняття з навчання грамоти  "Говіркий годинник"

Мета: закріплювати знання про склад як частину слова, про роль голосного звука в утворенні складу; учити поділяти дво-, трискладові слова на склади; формувати початкові вміння читати закриті й відкриті склади;-розширювати знання і розуміння багатозначних слів; розвивати швидкість мовленнєвої реакції; виховувати бажання активно діяти на занятті.

Матеріал: «говіркий годинник» зі стрілками, паперовий човен із зображенням літери М, острівки із зображенням голосних,

картки фішки для звукового аналізу, смужки-слова для створення моделі речення.

                                       

  Інтегроване заняття" Українці ми маленькі. Вишиванка- вишиваночка".    

Мета: закріпити знання дітей про Україну; продовжити знайомити їх з вишиванням як одним із видів українського декоративно - прикладного мистецтва, орнаментами вишиванок, елементами українського національного одягу; навчити бачити спільне і відмінне в одязі хлопчиків і дівчаток; формувати шанобливе становлення до традицій українського народу, зокрема до національного вбрання; розвивати кмітливість, творчу фантазію; образотворча діяльність (малювання):продовжити дітей бачити самобутність та оригінальність українського національного вбрання; вправляти у прикрашанні одягу української вишивки; виховувати в дітей глибокі почуття любові до своєї Батьківщини.              

                                 

   

   

                                                  Інноваційна технологія

                 

 

Ушинський писав: «Ви навчаєте дитину яким-небудь невідомим їй п'яти словами – вона буде довго і марно мучитися, але зв'яжіть двадцять таких слів з картинками, і вона засвоїть на льоту».

Взявши в основу думку великих педагогів, побачивши ефективність наочного матеріалу в роботі з навчання дітей зв'язного мовлення слід застосувати прийоми мнемотехніки.

Мнемотехніка – в перекладі з грецької – «мистецтво запам'ятовування». Це система методів і прийомів, які забезпечують успішне запам'ятовування, збереження і відтворення інформації, знань про особливості об'єктів природи, про навколишній світ, ефективне запам'ятовування структури розповіді, і, звичайно, розвиток мови.

                                             

З допомогою мнемотехніки можна вирішували такі завдання:

1. Розвивати зв'язну й діалогічну мову.

2. Розвивати у дітей вміння з допомогою графічної аналогії розповідати знайомі казки, вірші.

3. Навчати дітей правильній вимові звуків.

4. Знайомити з літерами.

5. Розвивати у дітей розумову активність, кмітливість, спостережливість, вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки.

6. Розвивати психічні процеси: мислення, увагу, уяву, пам'ять (різні види).

7. Сприяти вирішенню дошкільниками винахідницьких завдань казкового, ігрового, екологічного, етичного характеру та ін.

Як будь-яка робота, мнемотехніка будується від простого до складного. Робота за цією технологією починається з найпростіших мнемоквадратів, послідовно переходячи до мнемодоріжок, а пізніше – до мнемотаблиць. Мнемотаблиця – це графічне або частково графічне зображення персонажів казки, явищ природи, певних дій та ін., шляхом виділення головних смислових ланок сюжету оповідання. Головне – потрібно передати умовно-наочну схему, зобразити так, щоб намальоване було зрозуміло дітям.

Схеми служать своєрідним зоровим планом для створення монологів, та допоможе дітям вибудовувати логічно, послідовно розповідь з лексико-граматичною наповнюваністю.

Мнемотаблиці-схеми служать дидактичним матеріалом в роботі з розвитку зв'язного мовлення дітей. Їх можна використовувати для:

- збагачення словникового запасу;

- при навчанні складання оповідань;

- при переказах художньої літератури;

- при відгадуванні загадок;

- при заучуванні віршів.

 

 

 

  

  МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РОЗПОВІДАННЮ ЗА СХЕМАМИ   

(авт. О. БІЛАН. К. КРУТІЙ)

      Основною умовою розвитку мислення і мовлення є цілеспрямоване навчання. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, вироблення вміння користуватися основними логічними прийомами й операціями становить одне з важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. О. Білан та К. Крутій вдалося виявити специфічний засіб розвитку мовлення дошкільників – наочні моделі, в яких малюк відтворює структуру об’єктів і зв’язків між ними. Дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільника у сфері мислення. Під моделюванням розуміється заміщення об’єкта, який вивчається, іншим, спеціально побудованим, що може відтворювати об’єкт в його суттєвих якостях і спрощувати несуттєві. Основний шлях розвитку пізнавальних здібностей – це постійний перехід від зовнішніх дій із умовними замінниками предметів (схемами-моделями) до дій подумки. Основна ідея пропонованої технології – формування діамонологічної компетенції дошкільників шляхом активного застосування методу моделювання. Діамонологічну компетенцію науковці визначають як розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися з запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей.

Всі моделі умовно поділені на групи:

–        описові;

–        узагальнювальні (класифікаційні);

–        для складання творчих розповідей;

–        мнемічні (для заучування віршів).

Розглядання картин, предметів допомагає дітям називати предмети, їх характерні ознаки, дії з ними. Труднощі виникають, коли необхідно:

–        самостійно визначити головні ознаки предмета при його розгляданні;

–        встановити послідовність висловлювання ознак;

–        утримати в пам’яті послідовність, яка являється планом розповіді-опису.

Пропонується використовувати таки схеми – моделі:

Опис іграшок:

                                                                  

1.     Колір (жовтий, синій, зеленей). 

2.     Форма (геометричні фігури).

3. Величина-розмір. Використовуються поняття “високий-низький”, “широкий-вузький” і т.д.

4.     Матеріал (фольга, дерево, пластмаса). З якого матеріалу зроблена іграшка.

5.     Частини іграшки (декілька кілець від пірамідки).

 6.  Дії з іграшкою (рука).

Спочатку добираються іграшки, при описанні яких використовуються всі пункти схеми (пірамідка, коляска, коробочки...) Потім іграшки, при описанні яких використовується не вся схема (м’яч, кубики, лялька, ведмедик тощо).

Опис предметів одягу:

 

1.     Колір.

2.     Матеріал (шовк, оксамит, сатин)

3.     Частини одягу (комір, рукава, волан...)

4.     Сезонність одягу (сонце, підсніжники, листочок жовтий...)

5.     Для кого? (символи дорослих та дитини)

 6. Дії з одягом (рука).

Опис посуду:

1.     Колір.

2. Форма (геометричні фігури). Якщо діти знайомі з об’ємними фігурами - циліндр...

3.     Розмір (велика та маленька мисочка)

4.     Матеріал (фольга, пластмаса, дерево...)

5.     Частини посуду (чайник в розібраному вигляді: кришечка, носик, ручка...)

Дії з посудом (рука)

Описання овочів та фруктів

1.     Колір (кольорові плями без чіткого контуру)

2.     Форма (геометричні фігури – овал, коло, трикутник...)

3.     Розмір (2 контрастних по розміру фрукта, наприклад, яблуко)

4.     Смак (цукерка та лимон). Контрастні за смаком продукти.

5.     Де росте. (дерево, грядка)

6.     Як вживати? (тарілка, виделка, ложка..). Які овочі та фрукти використовують сирими у їжу, які вареними. Що можна приготувати з них? Корисні чи ні?

Опис пір року

1.     Сонце (розповідають про сонце у різні пори року)

2.     Небо (на голубому небі хмаринки)

3.     Земля (як виглядає земля у різні пори року: покрита снігом, листячком, зеленою травою...)

4.     Рослини (дерево, кущ, квітка)

5.     Людини (контури людей, вішалка). Треба розповідати про одяг в різні пори року.

6.     Звірі (дики тварини - заєць, білка)

7.     Птахи (контури знайомих птахів - ластівка, горобець...)

Чим займаються люди в різні пори року (сніговик, кораблик, сачок...)

Використання схем при складанні описових розповідей полегшують дітям оволодіти зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними. Схеми можна використовувати і для порівняльних описових розповідей. Схеми-моделі можливо широко використовувати у повсякденному житті. Крім того умовні позначення в календарі природи, графічне зображення фізкультхвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту. Доцільним виявляється використання схем для складання творчих розповідей.

Мнемічні схеми-моделі (для заучування віршів).

Як підвищити якість засвоєння та скоротити час, який витрачається для заучування віршів напам’ять? Треба умовними схематичними позначеннями зашифрувати кожен рядок вірша (або пару) і вивісити таку схему на видному місці. Не примушуючи, а спираючись на дитячі інтереси та на достатній розвиток наочно-образного мислення в цьому віці. Мнемічні схеми відіграють значну роль у диференційованому навчанні. Діти з середнім і низьким рівнем розвитку пам’яті мимоволі вчать вірш у повсякденному житті, звертаючи увагу на “підказку”. Для дітей з достатнім і високим рівнем розвитку схема виявляється засобом самоконтролю та самооцінки.

 

 

 

Використовуючи творчий потенціал та рівень сформованості психічних процесів у дітей високого рівня розвитку, можна проводити роботу, спрямовану на зворотний зв’язок, тобто створення схем-моделей самими дітьми. Спочатку пропонується вправа “Познач відповідним символом”, потім простенька загадка, далі – вірш, потім – оповідання. Також можна використовувати партнерську роботу. Діти з високим рівнем розвитку схематично зображують назву знайомої пісні, загадки, а діти з низьким і середнім рівнем відгадують. Це сприяє налагодженню товариських стосунків, формуванню адекватної самооцінки у дітей, а головне – підготовці малюків до оволодіння програмними завданнями в школі.

Результати впровадження технології доводять, що застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку.

Цей вид роботи повністю відповідає особистісно орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимальні – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості. Схеми-моделі можуть застосовуватися не лише на мовленнєвих заняттях – вони можуть бути широко використані в різних видах діяльності: ігровій, зображувальній, формуванні логіко-математичної компетенції тощо.

 

                                                                                 

                Методичні рекомендації для вихователя, який організовує

                                                                                                                                                                                         екскурсію у природу.

            Навчальні екскурсії в природу дають змогу організувати спостереження та вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. Це важлива форма роботи з дошкільнятами і має використовуватись в практиці роботи ДНЗ. Екскурсії в природу роблять життя дітей цікавішим, допомагають ліпше зорієнтуватися в довкіллі: у лісі, на луці, в паркучи сквері, на ставку тощо.

            Спостереження, які організовують під час екскурсій, забезпечують безпосередній контакт дітей з об’єктами природи, в результаті якого у них формуються реалістичні уявлення про  об’єкти  і явища природита зв’язки між ними.

            Важливим є і те, що у процесі ознайомлення з природою на екскурсіях у дітей

інтенсивно розвивається мовлення, сенсорна культура, розвиваються пізнавальні процеси, моральні якості, екологічна культура. Екскурсії у природу – чудова можливість для естетичного виховання дошкільника. Сприймання мальовничих пейзажів, розглядання квітів, яскравих комах - усе це допомагає дітям навчитись відчувати прекрасне, викликає у них бажання милуватися природою, оберігати її, самим творити красу і добро.

           Неможливо переоцінити значення екскурсій для фізичного розвитку малят. Діти,            перебуваючи на свіжому повітрі, багато рухаються, що стимулює обмін речовин і дає змогу загартувати організм. Але необхідно дбати про те, щоб екскурсії проводились лише в екологічно чистих зонах.

Планування екскурсій               

       Ексурсія – це особливий вид заняття, на якому діти ознайомлюються з явищами природи у їх взаємозв’язках, з рослинами і тваринами - усередовищі існування.

      Плануючи екскурсію, необхідно пам’ятати, що вона має забезпечувати первинне цілісне яскраве сприйняття дитиною предметів і явищ. Для розширення і поглиблення, узагальнення уявлень дітей про знайомі об’єкти  і явища природита проводять повторні екскурсії.

       Планують екскурсію в першу половину дня.У день екскурсії в групі проводять лише одне заняття, потім – екскурсія. Денну прогулянку цього дня не організовують. У своєму плані вихователь фіксує тему екскурсії, прграмовий змічст, підготовку вихователя та дітей, матеріали, які необхідні для екскурсії, її хід.

      Кількість об’єктів для первинного ознайомлення на екскурсії має бути обмежена. Так, для середньої групи планують два-три незнайомих об’єкта, а для старшої – три-чотири. Для кращого запам’ятовування дітьми об’єкти слід обирати різних класів і видів, наприклад: дерево, трав’яниста рослина, комаха.

 

Відмінність екскурсій від повсякденних і цільових прогулянок

  Екскурсія – це заняття, яке проводиться за межами дитячого садка.

 Прогулянка – повсякденна форма роботи, що здійснюється на ділянці дошкільного закладу.

              Під час екскурсій діти засвоюють значно більший обсяг програмового матеріалу тому, що її повністю присвячено ознайомленню дітей з природою. Ознайомлення ж дітей з природою на прогулянці є лише одним із її компонентів – поряд з проведенням рухливих, творчих ігор, праці, індивідуальної чи групової роботи.

             На екскурсії діти одержують більш систематизовані знання про об’єкти природи у їх природній взаємодії. Під час екскурсій проводяться колективні спостереження з усією групою дітей, а також індивідуальні спостереження, що відповідають обраній темі. На прогулянках спостереженя можуть бути різноманітними і неузгодженими між собою, вихователь іде за пізнавальним інтересом дитини, за ситуацією, почуттям, а не за визначеним заздалегідь програмовим завданням.Так, наприклад, на прогулянці може бути проведене колективне спостереження за сходами квітів, а індивідуальні – за хмарами, метеликом, птахом тощо.

               Екскурсія більш подібна до цільової прогулянки, але це не тотожні поняття. Цільова прогулянка відрізняється обсягом програмового матеріалу, він значно менший. Екскурсії починають проводити  лише в середній групі, а цільові прогулянки доступні  вже з молодшого віку. Основною метою цільових прогулянок є збагачення естетичних і моральних вражень дітей або ж виконання нескладних практичних завдань. Тематика цільових прогулянок може бути такою: милування золотою осінню, квітучим яблуневим садом, збирання каштанів, жолудів, насіння, підгодовування птахів. Цільові прогулянки, як правило, поєднуються із пішохідними переходами і проводяться один раз на тиждень. 

Види, зміст екскурсій у природу та їх структура 

    За змістом екскурсії у природу поділяють на  два види:

-    природничі екскурсії до лісу, водойми, парку, скверу тощо;

-    сільськогосподарську екскурсії на город, у сад, на поле, ферму тощо.

         У практиці навчально-виховної роботи з дітьми в умовах ДНЗ використовують  структуру екскурсії, яка розроблена Н.Яришевою. 

Структура екскурсії у природу:

-    встановлення зв’язку навчальної інформації з попереднім досвідом дітей;

-    повідомлення мети екскурсії;

-    колективне спостереження;

-    збирання природного матеріалу;

-    дидактична гра;

-    підбиття підсумків.

Структура сільськогосподарської екскурсії:

-  встановлення зв’язку навчальної інформації з попереднім досвідом дітей;

-  повідомлення мети екскурсії;

-  колективне спостереження;

- розповідь дорослого про об’єкт спостереження, діяльність дорослого щодо нього;

- підбиття підсумків. 

           Діти мають чітко уявляти, за що потрібно любити рослини, тварини, чому до них необхідно добре ставитися. Лише дорослий може стати посередником між дитиною і природою.